ПТУ- 16
ІННОВАЦІЙНІ
ФОРМИ І МЕТОДИ НАВЧАННЯ
НА УРОКАХ
ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОГО ЦИКЛУ
З ПРОФЕСІЇ
« МАШИНІСТ КРАНА»( КРАНІВНИК ).
З досвіду роботи
викладача вищої категорії
ГРИГОРЧУКА ЄВГЕНІЯ КЛИМЕНТІЙОВИЧА
м. Коростень
Відомо , що навчальна діяльність буде проходити більш ефективніше. Якщо у учнів сформовано позитивні відношення до навчання, активний пізнавальний інтерес.
Важливо з перших уроків пробудити в учнів інтерес до предмету, професії.
Саме з таких позицій я підхожу до організації навчально-виховного процесу професійно-технічного циклу.
До праці в училищі працював в Житомирському спеціалізованому управлінні електромонтажу №420 електромонтажником шостого розряду,
Бригадиром на Коростенській дільниці електромонтажу №36, де багато
було виконано бригадою робіт на Іршанському гірничозбагачувальному комбінаті – виконання монтажу вантажопідіймальних машин, різних – загального та спеціального призначення, різних вантажопідйомностей, та спеціальних кранів – грейферних, магнітних, роторних екскаваторів, багато виконано робіт по монтажу трансформаторних підстанцій різних типів, ліній електропередач, силових та освітлювальних установок, по монтажу вторинних ліній для підключення і наладки контрольно-вимірювальних приладів та підключення і наладки систем автоматики.
Приймав активну діяльність в розробці оптимальних варіантів по надійності конструкцій електричних установок, надійне електрообладнання вантажопідіймальних машин яке б забезпечувало безпеці праці , економію в матеріалах за що неодноразово отримував заслужену винагороду.
Працював головним енергетиком на об'єднаному «Заводоуправлінні будівельних матеріалів» мені були підлеглі заводи в м. Коростені, Овручі та Народичах.
Прийшов працювати в училище міста Коростеня в 1968 році на посаду майстра виробничого навчання в групу по професії « Електромонтер по обслуговуванню електроустаткування».
Закінчив технічне училище в місті Черкасах, де отримав професію електромонтажника, Бердичівський машинобудівний технікум – технік-механік, Київську сільськогосподарську академію-інженер-електрик.
Після закінчення академії поступив на педагогічний факультет де отримав професію – «ВИКЛАДАЧ СПЕЦІАЛЬНИХ ТЕХНІЧНИХ ДИСЦИПЛІН».
Маю багато робітничих професій : Машиніст крана(Кранівник) з управління та обслуговування мостових, козлових, баштових кранів 6-го розряду; Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування 6-го розряду; Машиніст підйомників автомотрис – залізничного транспорту;
Машиніст авто вишок та автогідропідіймачів – 6-го розряду та інші.
Маю тісний зв'язок з робітничими колективами підприємств, що є передове запроваджую в учбовий процес.
Продовжую працювати над випуском підручника для кранівників
« Будова та обслуговування вантажопідіймальних машин». В даний час я працюю над розробкою методичного посібника для виконання дипломних
робіт з таких професій : Машиніст крана ( Кранівник). « Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування», «Електрозварник ручного зварювання».
Праця з учнями втягнули мене в бурне життя молоді. Я довго обмірковував як краще підготувати майбутніх спеціалістів.
Я добре все вивчив і засвоїв, коли керував спеціалістами, які були підлеглі мені, все зважував за і проти і як висновок мене позвало до педагогічної праці, праці з молоддю.
Стараюсь до роботи завжди ставитись сумлінно, по творчому, високою якістю, з вогником.
Захоплення. Різнобічність інтересів, прагнення досягти мети і навчити вихованців професії, дозволити мені за короткий час вивчити вікову психологію та педагогіку, досвід педагогів – новаторів. Будучи на курсах по підвищенню кваліфікації в м. Донецьку я тісно працював з В.Ф.Шаталовим., А.В.Чоботарем – багато від них запозичив що і сьогодні частково впроваджую в навчальний процес.
Для забезпечення доступності навчання я ставлю перед учнями завдання, в рішенні яких вони повинні проявляти поступово зростаючу самостійність. Проте розуміючи, що недостатньо просто поставити перед учнями завдання, необхідно озброїти учнів ще й засобами для їх розв'язування, навчаю їх раціональним засобам їх розв'язування, прийомам розумової роботи та необхідним для цього навчальним вмінням та навикам.
Аналіз змісту професійної підготовки в училищі показав. Що в період навчання професії « Машиніст крана » учні знайомляться з будовою вантажопідіймального крана.
Основними елементами змісту предметів професійно-технічного циклу з професії « Машиніст крана» є , будова механізмів крана, принцип роботи, умови в яких вони працюють, та експлуатаційні вимоги до них: можливі несправності, причини їх попередження; операції виконання та правила роботи на цих машинах та інші.
У змісті предмета по темі « Будова та експлуатація кранів » я виділяю чотири групи понять.
До першої з них відносяться поняття про конструктивні особливості складових частин кранів та їх призначення.
Ці відомості описувального характеру. Для кращого їх засвоєння використовуються засоби наочності – виготовлених діючих конструкцій кранів – прототипів мостових кранів – діючих моделей, /де учні відповідають краще по діючій моделі чим по плакату/.
Діючою моделлю крана являється кран який був виготовлений учнями, які займалися в гуртку технічного творчіства.
Використовуються засоби наочності / схеми, плакати, малюнки, наглядні натуральні конструкції та інше/, а також прийоми запам’ятовування, спостереження, створення образів, психологи відносять їх до загально-навчальних вмінням та навичкам.
При вивченні понять цієї групи і використовую систему заповнення таблиць, роботу з наочними зображеннями механізмів, систем, агрегатів, машин, складання алгоритмів, циклічних схем.
Наприклад подивимось, як виконується систематизація занять при вивченні теми « Монтаж і випробування вантажопідіймальних кранів».
При вивченні цієї теми зразу розглядаємо і вивчаємо із яких основних частин складається вантажопідіймальний кран: моста крана, вантажного візка на якому розміщені механізми руху візка, механізму підйому і опускання вантажу, кабіни управління, ремонтної люльки, галерей, механізму пересування крана, електрообладнання, приладів управління, приладів безпеки. Після цього вивчають правила монтажу окремих агрегатів, обладнання та вузлів кранів.
Після монтажу крана треба його випробувати, присвоїти реєстраційний номер і дати дозвіл на виконання робіт.
Щоб все це виконати, виявити справність кранів складаємо лінійний алгоритм.
І. Провести реєстрацію крана.
2. Провести повне технічне опосвідчення крану.
3. Провести статичне випробування.
4. Провести динамічне випробування.
5. Уважно провести обстеження всіх металоконструкцій крану.
6. Добитись дозволу на виконання робіт краном.
Такий алгоритм показує про послідовність виконання операцій для реєстрації крана та його технічного опосвідчення.
Коли учні знають цей алгоритм їм легко освоїти правила реєстрації і технічного опосвідчення мостових та козлових кранів.
Алгоритм приміняється по даній схемі на уроках спеціальної технології машиністів кранів в якості дидактичного матеріалу.
Цю схему вивішують у класі перед учнями, які вивчають даний матеріал. Всю цю схему учні переносять в свої зошити для алгоритмічних схем. По таких алгоритмічних схемах викладач пояснює призначення та принцип роботи всіх приладів та механізмів.
Усі учні дома самі пробують розібратися з даним алгоритмом і глибоко осмислюють і усвідомлюють даний матеріал по цій темі.
При вивченні цього простого алгоритму учні самі начинають складати більш складні алгоритми так наприклад « Реєстрація кранів ».
До другої групи відносяться поняття про фізичні . механічні, технологічні та інші властивості матеріалів, з яких виготовлені деталі машин, фізично-технічної природи їх взаємодії в механізмах та з'єднаннях, принципі роботи механізмів, систем, приладів. Ці відомості потребують не тільки запам'ятовування та створення образів, але і вміння виконувати операції з аналізу та синтезу, порівняння та узагальнення класифікації та систематизації знань та використання їх для формування нових понять. Для нас не секрет, що в наші училища ідуть учні з різним рівнем підготовки.. Є такі. Які слабо володіють навиками грамотної мови, письма, не проявляють інтересу до навчання, і разом з тим приходять навчатись учні з добрими знаннями. Все це безумовно нас викладачів радує, хоч нам викладачам приходиться важче працювати.
Головна турбота на уроці – заохотити всякого учня, хоч він і відстаючий, гарно працювати. Як це зробити ?
Відомо, що знання набуваються тільки тоді коли учні ведуть себе активно на уроці - приймають активне обговорення вивчаючих питань, розв'язують проблемні задачі і щоб освоїти добре навчальний матеріал на уроці треба діяти, мислити а не просто слухати.
Навчання добре не можливе, коли учні не уважно слухають, а учні слухають уважно тоді, коли і в їх виникає пізнавальний інтерес.
Для того, щоб пробудити пізнавальний інтерес в учнів до предмету, можна створити на уроці ситуацію здивованості.
Учні спостерігають протиріччя між відомими їм знаннями і новими фактами і ждуть рішення цього протиріччя.
Я привожу приклад по спеціальній технології для « Машиністів крана » по темі « Обладнання і призначення гальмуючих систем».
Урок будується у вигляді гри і його розбито на 5 етапів.
Два із них відводяться на підготовку до сприймання нових знань і поставлену задачу для всієї групи.
Методом взаємоконтролю перевіряю якість засвоєння попереднього матеріалу. Три ступені відводяться для конфліктної і мозкової атаки. Знаючи небагатий технічний досвід учнів, я пропоную їм оцінити призначення і роботу гальмуючих пристроїв різних видів і типів, схематично накреслених на плакаті. Кодослайді, кадрі із кінофільму і натуральних зразків і треба врахувати про взаємодію різних вузлів в роботі гальмуючого пристрою. Рекомендую виконати циклічну діаграму із гальм.
В спільній праці всієї групи учнів над даною проблемою, чітко виявляють призначення гальмуючих пристроїв.
Я пропоную учням назвати технічні терміни деталей, які вони знають. Учні наперебій називають : колесо, гайка, кабіна, ключ, гак, пружина, накладка, тяга і т.д.
Перед учнями в натуральному вигляді я ставлю на підставку гальма в натуральному виді.
Помічаю, що здивування міняється на інтерес, а ще можна так виразитись. Захоплення азартом.
Рівно душних немає. Учні самі того не помічають , коли починають зрівнювати, вибирати. Аналізувати ті терміни і назви деталей і вузлів, які встановлені на гальмах. Мені тільки залишається направити дискусію учнів в правильне русло. Учні з успіхом справляються з поставленими перед ними завданням.
В умовах училища можна примінити інтересну форму організації урока, яку називають навчальною конференцією. Частково такі уроки я провожу і групах різних професій. У учнів визиває інтерес до навчання. Проводити такий урок з групою учнів в години, які відведені для предмета по розкладу, тільки відрізняються від звичайного уроку тим, що нові знання учні набувають із літератури, з якою вони працювали вдома і із підготовлених для виступу на конференції доповідей.
Навчальна конференція в особистості завершує вивчення якої небудь теми. Як і на повсякденному уроці, керівна роль зберігається за викладачем, який організовує виступ учнів з доповідями, їх обговорення, підсумовує результати конференції, оцінює працю групи в цілому і окремих учнів.
Успіх конференції багато залежить від добре вибраних тем доповідей. Для цього уже на перших заняттях я вирішую теми, їх тематику і списки рекомендованої літератури з показом відповідних розділів і варіантів, параграфів і сторінок. Тематику розділів я розбиваю на три групи.
До першої групи відносяться доповіді з елементами підсумків теоретичних знань. Наприклад «Рух вантажопідіймальної машини і сила опору руху». Вони дозволяють повторити основні поняття в питаннях теорії та закони.
Доповіді другої групи відповідають історії розвитку науки про кранобудівництво, які види приводів були в прототипах кранів.
В цих доповідях підкреслюється роль Вітчизняних вчених в розвитку кранобудівництва.
В третій групі доповідей на конкретних прикладах показується як використовуються знання про закони тертя і взаємодії шляху на практиці. Вони призвані підняти у учнів пізнавальний інтерес до предмета.
Так, доповіді на теми « Це непросте колесо » і « Вічна змазка » показують не тільки взаємний зв'язок науки і підприємства, а і визивають у учнів почуття гідності за внесок Вітчизняної науки в розвиток технічного прогресу.
Не меншою відповідальною частиною в підготовці конференції являється планування дії групи в цілому, при прослуховуванні і обговоренні доповідей. Використані для цього методичні прийоми повинні визвати не тільки стійку , але і активну увагу, побуджуючи до питань, потреби слухати.
Учням важко одноразово слухати і писати, тому я чередую письмові питання з усними.
Коли доповідачу вдалось чітко, виразно, емоціонально викласти суть доповіді, пропоную учням відповісти письмово. Допускається після доповіді провести усне обговорення.
Завершується конференція повідомленням про домашнє завдання, яке передбачає елементи фантастики .
Наприклад : « Коли б я був винахідником колеса, то яким воно було б, щоб відповідало вимогам ПТЕ?»
Такий урок – навчальна конференція дозволяє підвести підсумки і розширити знання по темі, розкрити зв'язок науки з підприємством, збуджує інтерес до предмету. прививає учням чітко виразити свої думки.
В кінці сказаного, можна ще раз підкреслити, що активні методи навчання дозволяють оптимально вирішити одночасно три навчально-організаційні задачі:
- забезпечити включення в активне навчання як сильних, так і слабких в знаннях учнів;
- поставити безперервний контроль за процесом засвоєння навчального матеріалу;
- підпорядкувати процес навчання, управлінні дій викладача на учнів.
До четвертої групи відносяться поняття комплексного характеру, що об'єднують систему знань та вмінь, що обумовлюють якісно новий підхід режимів роботи механізмів, їх регулювання та налагодження, прийоми роботи на кранах / з точки зору їх економічності та виробничості , виконання і технологічних вимог тощо/. Від рівня засвоєння цієї групи залежить професіоналізм та вміння працювати самостійно, приймати рішення в різноманітних ситуаціях.
Я на лабораторно-практичних заняттях домагаюся того, що учні самостійно складають інструкційно-технологічні карти, при відповідях використовують виготовлені ними алгоритмічні діаграми, беруть участь у виконанні навчально-виробничих задач, які потребують технічних рішень в конкретній виробничій ситуації, самостійно розв'язують конфліктні ситуації в ході ділових ігор.
Ця класифікація дозволила мені виробити певну систему, що ґрунтується на навчанні учнів прийомам засвоєння знань, вмінь та навичок, забезпечує успішність навчальної діяльності на уроках професійно-технічного циклу, формує у них самостійність, свідоме відношення до навчання. прагнення до оволодіння професійної майстерності.
| 
